Намалюй весну мені на шибці
В пору мряк, туманів і морозів,
Ніби втомленій зів’ялій синій квітці,
Що підняти посмішку не в змозі.
Намалюй крила два за плечима
І летімо разом до хмаринок!
Від доріг з вологими очима,
Від сумних похмурих снів-картинок.
Намалюй нові мости між нами,
Що не рухнуть під тяжінням суму,
Що не змити сильними дощами,
Не спалити спеками бездумно.
Намалюй мене для себе знову -
Без синців, без ран від стріл у серці -
Синю квітку, посмішку знайому.
Уяви, що все це не здається.
19.10.08
Комментариев нет:
Отправить комментарий