Спогад

Б.Б.

Згадати,
як знаходив дикий вітер
Притулок тихий у твоїх очах.
Світанок розкривав обійми квітів,
Губився смуток в зоряних ночах.

Згадати,
як легкий гарячий подих
Липневих рос наповнював сади,
Як затишно лише в твоїх безоднях
Й як весело потрапити туди…

В холодній пустці за пісним сніданком.
В днях мовчазних, де не живуть вірші,
Згадати,
ніби сон морозним ранком…
Й сховати глибоко, торкаючись душі.

10.07.17